Обставини діла

До адвоката звернувся потерпілий, якому виповнилось 78 років. Потерпілий повідомив, що його побив його сусід та правоохоронні органи протягом тривалого часу не притягнули злочинця до кримінальної відповідальності.
Зі слів потерпілого стало відомо, що в провадженні слідчого відділу одно з відділен Слідчого відділу ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України.
Злочинець навмисно зламав Потерпілому ребро та вдарив по потерпілого голові металевим предметом.
Адвокат підписав договір про надання правової допомоги потерпілому.

Дії адвокат по кримінальнім справам

Ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, адвокат встановив, що дії злочинця хибно слідчим та прокурором (процесуальним керівником) були кваліфіковані за ст. 128 КК України, оскільки покарання за цей злочин максимально два роки обмеження волі.
По справі вбачалося, що злочинець скоїв відносно потерпілого злочини, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України.
Заяву потерпілого в порядку ст. 214 КПК України, про необхідність реєстрації відносно злочинця кримінального провадження про злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, прокуратура району в порушення вимог ст. 214 КПК України не розглядала та відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.
У зв’язку з чим адвокат змушений був звернутися до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб місцевої прокуратури Харківської області.
Ухвалою слідчого судді скарга була задоволена, бездіяльність прокурора була визнана протиправною і лише під примусом цього судового рішення відомості щодо вчинення злочинцем кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, суд встановив факт порушення уповноваженими особами СВ відділення поліції та відділу прокуратури Харківської області норм кримінально процесуального законодавства України.
Але слідчий та процесуальний керівник навмисно затягували строки розслідування кримінального провадження.
Керівники прокуратури та керівники слідчого підрозділу не контролювали хід проведення досудового розслідування.
Досудове розслідування за вищевказаним фактом проводиться поверхнево та неякісно, з порушенням чинного законодавства, рішення про завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту для розгляду в суді у кримінальному провадженні тривалий час не приймається.
Факти порушень норм кримінально процесуального законодавства України під час здійснення досудового розслідування залишені поза увагою керівників слідчого відділу відділення поліції в Харківській області та відділу місцевої прокуратури Харківської області. Повноваження, надані їм відповідно ст. 39 та ст. 36 КПК України не використовувались.
Згідно ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться – розумність строків.
Так, впродовж досудового розслідування прокурором не надавалось вказівки слідчому щодо активізації досудового розслідування та проведення дієвих слідчих дій, а якщо вказівки і надаються то вони мають лише формальний характер, не спрямовані на розкриття злочину та досягнення мети кримінального судочинства.
Адвокатом було написано сотні скарг, заяв, клопотань, адвокатських запитів які тривалий час ігнорувались посадовими особами поліції та прокуратури.
Скарги до суду розглядались також формально.
Але не зважаючи на такі обставини, адвокат працював над справою протягом одного року.
За цей час адвокату вдалося змусити слідчого та прокурора виконати покладені на них обов’язки, щодо належного проведення досудового розслідування.

Результати роботи

Злочинцю було повідомлено про підозру в скоєнні злочинів, передбачених ст. 122 ч. 1 КК України, ч. 4 ст. 296 КК України та обвинувальний акт стосовно злочинця було надіслано до суду.

Наполягаємо на тому, на скільки важлива присутність адвокат при написанні заяви до поліції

Додаткова інформація

Стаття 128 КК України. Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження
Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження — карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років.

Стаття 296 КК України . Хуліганство
1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, — карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.
2. Ті самі дії, вчинені групою осіб, — караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов’язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов’язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, — караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, — караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

Стаття 122 КК України . Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину,- карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.